Головна сторінка |
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури |
Добавить свое объявление
Загрузка... |
---|---|---|
Українська література Перелік українських письменників Біографії українських письменників Твори з української літератури Твори з розвитку мовлення Статті з української літератури Підручники з української літератури Скорочені твори з української літератури Зарубіжна література Перелік зарубіжних письменників Біографії зарубіжних письменників Твори з зарубіжної літератури Статті з зарубіжної літератури Підручники з зарубіжної літератури Скорочені твори з зарубіжної літератури |
Роль композиції роману «Герой нашого часу» у розкритті характеру ПечорінаНе відомо, що б міг створити видатний російський поет М. Ю. Лермонтов, якщо прожив би хоч трішечки більше, ніж відвела йому доля. Адже в двадцять п’ять років він зумів не лише створити образ героя свого часу, спираючись на життєві враження, а й зробив при цьому глибокий аналіз усієї російської дійсності. Так з’явився у світовій літературі образ Печоріна — передової людини тридцятих років дев’ятнадцятого століття. Цей образ виник не на порожньому місці. Йому передувало безліч ліричних творів поета, серед яких і ранні юнацькі твори, які стали підґрунтям роботи над образом. Герой Лермонтова індивідуальний і неповторний. Це людина великого розуму і надзвичайної сили волі. Але при всій індивідуальності характеру Печорін узагальнює типові риси людей його часу. Автор критично ставиться до свого героя. Це простежується в щоденнику Печоріна, де він не приховує протиріч свого характеру. Хоча Печорін і не ідеальний герой, проте, знайомлячись із ним на сторінках твору, проймаєшся повагою і симпатією до нього. Що приваблює в образі Печоріна мене? Мабуть, розум і мужність. Хоча приходиш до розуміння цього не зразу, а лише по мірі знайомства з твором. Роман побудовано таким чином, що і сам Печорін, і його життя можна розглядати мовби з трьох точок зору. Адже повість «Бела» є своєрідною розповіддю Максима Максимовича про те, як Печорін викрав Белу. Ця повість вийшла незадовго до висилки Лермонтова на Кавказ у журналі «Современник», де до нотаток подорожнього офіцера і було включено розповідь Максима Максимовича. Повість «Бела» перегукується з пушкінським «Кавказьким полонеником», але оповідь ведеться побутовою, зниженою мовою самим Максимом Максимовичем. У повісті «Максим Максимович» оповідач перетворюється на дійову особу. Розповідь продовжується від імені автора роману. Саме тут, єдиний раз за всю книгу, автор зустрічається віч-на-віч із Печоріним. Зустріч автора з героєм була необхідною для реалістичного зображення героя. Повість «Максим Максимович» є своєрідною підготовкою для сприйняття другої частини роману. Адже з уст автора ми дізнаємося про смерть Печоріна, після чого автором обґрунтовується право на публікацію «Журналу Печоріна». У трьох повістях «Журналу Печоріна» з’являється третій оповідач — сам Печорін, що постає перед читачами розумною і проникливою людиною, що вміє правдиво і відверто визначити і свій внутрішній стан, і стан усіх оточуючих його людей. Сила і слабкість характеру Печоріна — у здатності до самоаналізу. У цьому ж полягає і причина його скептицизму і розчарувань. Не дивлячись на всю єдність «Журналу Печоріна», повісті, що увійшли до нього, дуже різняться. «Тамань» можна розглядати як продовження традицій романтичних розбійницьких повістей. «Княжна Мері» являє собою роман із сучасного життя і перегукується з пушкінським «Євгенієм Онєгіним». А «Фаталіст» продовжує тему гравців. Отже, композиція роману М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу» не тільки по-новому розкриває образ головного героя, а й надає творові небувалої художньої довершеності.
Добавить свое объявление
Загрузка... |
|
|
© Tvory.net.ua
|