Урок-літературний турнір за повістю Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» – Стаття з української літератури

Стаття
Урок-літературний турнір за повістю Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Мета: розкрити і показати учням, що художні особливості повісті багато в чому залежать від вдалого використання гумору і сатири, а також від майстерності побутових сцен; ця на­вчальна гра викликає в учнів інтерес до літератури і допо­магає кращому засвоєнню програмного матеріалу; збага­чує пам'ять іншими літературними відомостями, цікавими фактами! подіями, виробляє спостережливість і підвищує загальну культуру школярів.
Обладнання: малюнки учнів до повісті, матеріал до конкурсу народних усмішок і віршів, відповідне вбрання і допоміжний мате­ріал для інсценізації уривків.
Література: І. С. Нечуй-Левицький, повісті «Кайдашева сім'я», «Мико­ла Джеря»; 1.1. Шавловський «Вивчення творчості І. С. Нечуя-Левицького в школі».
ХІД УРОКУ
I. Організаційна частина
II. Повідомлення теми і мети
1. Вступне слово вчителя.
«Кайдашева сім'я» є вершиною гумористичного таланту І. С. Нечуя-Левицького. Авторський сміх буває різний: доброзичливий, жартівливо-безтурботний, ліричний, сумний і навіть печальний, а також дошкульний.
Сьогодні ми поговоримо про гумор і сатиру в повісті.
2. Реклама-анотація команд до повісті І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».
3. Розминка. Запитання ведучого-вчителя.
1) Коли з'явився в літературі псевдонім «І. Нечуй»? (У 1868році, коли вийшла повість «Дві московки».)
2) Який твір з «Кобзаря» повістяр знав напам'ять? (Баладу «При­чинна»)
3) Які твори з російської мови Нечуй-Левицький переклав на україн­ську мову? (Салтиков-Щедрін «Дикий пан», «Казка про те, як мужик харчував двох генералів»)
4) Пригадайте ім'я Мелашчиного батька з «Кайдашевої сім'ї». (Окрім Балаш)
5) Який перший твір Левицького був перекладений російською мовою? (Оповідання «Рибалка Панас Круть»)
6) Як дражнили на селі Кайдашиху? («Пані економша», «видроока»)
1) Яку професію обрав Нечуй-Левицький після закінчення духовних закладів? Скільки років життя їй віддав? (Вчителював 21 рік)
8) Назвіть твори автора на історичну тематику. («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»)
9) У яких п'яти творах Нечуя-Левицького ми можемо зустрітися з ба­бою Параскою та бабою Палажкою? («Кайдашева сім'я», «Неможна бабі Парасці вдержатися на селі», «Благословіть бабі Палажці скоро­постижно вмерти», «Біда бабі Парасці Гришисі», «Біда бабі Палажці Солов'їсі»)
10) Чиї це слова:
а) Щоб твої думки були повні, як криниця водою, щоб твоя річ була тиха та багата, як нива колосом; (Кайдашиха до Мелашки)
б) На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне. (Мотря про свекруху)
11) Чий це сон:
а) Квітки сипались, наче іскорки з печі, а далі з куща виросла здоро­ва, як миска, квітка, вся виткана з золота й вогню, з червоним жа­ром в осередку. З квітки знялась вогняна птиця й пурхнула на де­рево»; (Cон-видіння старого Кайдаша)
б) Перед його очима камінь з паном пішов під землю, а на тому місці закрутились фабрицькі колеса..., закрутились чорні дідьки з рога­ми, з хвостами, з цапиними бородами, з огняними висолопленими язиками». (Сон Кавуна з повісті «Микола Джеря»)
12) Хто сказав це прислів'я?
а) Побила мене лиха година;
б) У гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить; (Кайдаш Карпові)
в) У мене синами не поле засіяно: (Кайдаш у розмові з Довбишем);
г) Не питай старого, а питай бувалого. (Лаврін Кайдаш у розмові з батьком)
Вчитель. Перепочинемо від запитань і перейдемо до конкурсу на­родних усмішок і віршів на тему: «Будьмо тверезими!» (Матеріал, заготовлений вчителем, роздається учням-учасникам і читається без попе­редньої підготовки.)
Народні усмішки
***
Жінка хвалиться чоловікові:
— Уявляєш, сьогодні в метро одразу троє хлопців підхопились і за­пропонували мені свої місця.
— І ти вмістилася?
***
— Оксано, ти знову дітей у село везеш?
— Та соромно до батьків з порожніми руками їхати.
***
— Мамо, одружуюся з Марком! Він чудовий: не п'є, не палить, не має ніяких вад.
— Ти божевільна? А за що ж будеш його сварити?
***
— Маріє Романівно, що то у вас удома вночі за гамір був?
— Та Микола п'яний прийшов.
— А з балкона що впало?
— Миколине пальто.
— А чому воно так гупнуло?
— Та він не встиг роздягнутися.
***
Один п'яниця з пляшкою горілки впав у яму. Сидить там і не вила­зить. Підходять люди та й питають:
— Чому сидиш там?
— Чекаю, можливо, ще якась роззява впаде із закускою,— відповів п'яниця.
Вірші
НІ ТЕ, НІ СЕ
Запитали у Мартина:
— Що таке «ні те, ні се»?
— Це коли на двох пляшчина
— Та ще й кума чорт несе.
(Василь Пальоха)
ДАВ СЛОВО
Шинок гуде. Кружляє срібна креш.
Тарас питає друга опівночі:
— Омелечку, коли горілку п'єш,
— Чому, скажи, заплющуєш ти очі?
Скривився той: — Не знаєш ти жінок?
Це все через ягу мою — Уляну:
Я дав їй слово, що схожу в шинок,
Але на оковиту і не гляну!
(Петро Ребро)
***
Стань, синочку, все в порядку!
От ми вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.
(Павло Глазовиії)
***
— Від алкоголю помрете ви скоро.
Не соромно отак пиячить гірко?
— П'ю з горя, брате...
— А яке в вас горе?
— Та... сильно подорожчала горілка!
(Леонід Цюпа)
І команда
1) Хто був главою в сім'ї? (Кайдашиха) Чому? (Омелько випивав, був слабкодухим.)
2) Чи добре вчинила Кайдашиха, переклавши всю роботу на Мотрині плечі?
3) Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдаши­ха їде до Балашів? (Гумор, доброзичливий сміх)
4) Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і до внуків від Карпа? (Ні, любила внуків від Лавріна.)
ІІ команда
1) Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації? (Заплакала, коли Кайдашиха купила їй поганий одяг, але довго не журилась, одягла крам свій дівоцький.)
2) Хто в сім'ї заробляв гроші? (Батько, адже був добрим стельмахом.)
3) Як ви розумієте слова Омелька, що діти «загнали його на піч»? (Поча­ли самі господарювати, не слухаючись батька.)
4) Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молоду невістку? (Боялася щоб та не уподібнилася до Мотрі.)
4. «Ой, яка чудова українська мова!». Навести приклади прикмет, при­казок, елементів казок, каламбурів.
Прикмети
***
— Увечері, мабуть, буде буря! — каже чоловік, йдучи на роботу.
— Якщо ти повернешся раніше, ніж я ляжу спати, то бурі не буде,— заспокоїла його дружина.
ВЛУЧНА ВІДПОВІДЬ
П'ятирічний хлопчик відповідає по телефону:
— Мами нема вдома!
Потім, подивившись на батька, додав:
— Але тут є її заступник.
Приказки
***
Дружній череді вовк не страшний.
***
На підлозі пшениця не зійде.
***
Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
***
Жалить, як кропива, і колеться, як їжачок.
Каламбури
***
Брудненьку справу зробить вмить
Та ще й встигає руки вмить.
Він гадає: «Мета лева —
Добра клітка металева».
***
Клянеться у дружбі, а на нім усе говорить: «Анонім».
***
Де й бралось у тещі те завзяття,
Коли в гостях бував зав. зятя.
Будь-які елементи казок «Солом'яний бичок», «Рукавичка», «Лиси­ця і глечик».
5. «А тепер до театру...». Інсценівка уривків з повісті «Кайдашева сім'я» І. С. Нечуя-Левицького.
6. «Заспіваймо пісню веселеньку!». Конкурс українських пісень.
Звучать пісні: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Очі волошкові», «Червона рута», «Сніг на зеленому листі».
III. Підсумок
Чи можлива зустріч з «кайдашами» в наш час?