ЛЮБОВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
ЛЮБОВ О, не дивуйсь, що ніч така блакитна... Що вийдеш ти, то знала ніч оця, І через те вона така привітна, Така ясна і ніжна до кінця... О, не дивуйсь, що пахощі навколо, Що мов зомлілі, дивляться квітки, Ця ніч твоє квітчає чоло І з них тобі одній плете вінки. О, не дивуйсь, О, не дивуйсь, що безліч зорь на небі Що так прозора срібна мла, Ця ніч ясна вбиралася для тебе, І срібло це для тебе розлила. І тільки ти в кімнату підеш з ганку, Погасне тихо й журно свято скрізь, А хмарна ніч проплаче аж до ранку Дощем рясним невтішних сліз…
Читайте також у цій рубриці
СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО
ЛІНА КОСТЕНКО ІЗ ЗБІРКИ «БУЗИНОВИЙ ЦАР» СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П'є гарячий чай із медом.
ВЕРЕДА – ГРИЦЬКО БОЙКО
ГРИЦЬКО БОЙКО ВЕРЕДА Мала мама одинця, Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам По квартирі. Навіть котику- Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому, А горобчики Сміються У садах: — Цвір-цвірінь! Уже проснувся Вереда! Ось у ліжку Він сидить, […]
Україно! Мамо люба! – Микола Вороний
МИКОЛА ВОРОНИЙ Україно! Мамо люба! Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі - гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, […]