Ольга Кобилянська. Життя і творчість письменниці. Тематика творчості О. Кобилянської – Стаття з української літератури

Стаття

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА

Ольга Кобилянська. Життя і творчість письменниці. Тематика творчості О. Кобилянської

Тема. Ольга Кобилянська. Життя і творчість письменниці. Тематика творчості О. Кобилянської.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменниці, розкрити тематичні рамки її творчості; розвивати творче мислення учнів, інтерес д творчості О. Кобилянської; виховувати естетичний смак учнів, розуміння виховного та пізнавального значення літературної спадщини. Обладнання: портрет письменниці; виставка її творів.

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

2. Епіграф до уроку:

І ти, найкраща жінко, героїчна, прекрасна Ольго! Диха не вгаси, як не вгашала ти ніколи! Стрічная тобі лю­бов од нас! Ти воскреси нам діяння народу: одвічная ти ж наша сило,— славна-бо ecи!

П. Тичина

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Вступне слово вчителя.

З іменем О. Кобилянської в українській прозі пов’язане опра­цювання нової теми — долі освіченої дівчини, яка не може зми­ритися з бездуховністю міщанського середовища. Кожен твір пись­менниці вражав поетичністю, витонченістю й глибиною зображен­ня характерів, особливо жіночих. За це дослідники літератури називають її твори енциклопедією жіночої душі. Твори О. Коби­лянської ще за її життя було перекладено на європейські мови: німецьку, болгарську, чеську, російську, її ідеал — жінка освіче­на, інтелігентна, прогресивних поглядів, з високими духовними запитами, вільна у виборі роду занять, любляча й ніжна. Саме такою була й сама письменниця.

2. Бесіда з учнями.

1) Якою була родина О. Кобилянської, як пройшли її дитячі роки?

2) Освіта О. Кобилянської, початок літературної діяльності.

3) 3 ким із письменників зв’язували О. Кобилянську дружні сто­сунки?

4) Коли і де вийшло перше зібрання творів письменниці (9-тоМ-ник)?

5) Чому останні роки життя письменниці були сповнені болем і тугою?

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Пояснення вчителя.

Ольгу Кобилянську називали гірською орлицею за горде серце, пишною трояндою в саду української літератури — за яскраву мета­форичність художнього бачення. Сама ж письменниця називала себе скромно і просто — «робітницею свого народу», бо понад 55 років свого життя віддала літературі.

Особлива увага до проблем жіноцтва, становища жінки в родині g суспільстві зумовлена світом внутрішніх переживань, думками самої 0. Кобилянської, для якої література була виходом у широкий світ.

Перші вірші та оповідання О. Кобилянська писала німецькою мовою, вони засвідчили багатий духовний світ молодої письменни­ці, її спостереження і почуття, винесені з реальної дійсності. Роз­глянемо в хронологічній послідовності твори письменниці за їх те­матикою.

1892 — повість «Людина» (на основі переробленого оповідання «Вона вийшла заміж», що було написане німецькою мовою) — тема молодої, ерудованої дівчини, яка не хоче жити тим життям, яким живуть п подруги в провінції.

1895 — повість «Царівна» — дослідження внутрішнього життя дівчини, котра, відстоюючи свої переконання, знаходить силу по­кинути родину і самій заробляти свій хліб. Втілення гідності жін­ки, що усвідомила власне право на рівність.

1896 — новела «Битва» — трагічна загибель лісу від рук люди­ни; сила природи не може зупинити її нищителів. Душевні пережи­вання авторки з приводу описаного, заклик до захисту довкілля.

1897 — новела «Некультура» — єдність людини і природи. Лю­дина — коваль свого щастя.

1898 — новела «Меланхолійний вальс» (так само як і написана 1895 року новела «Фантазія-експромт») — тема ролі мистецтва в житті людини; вплив мистецтва на формування духовного облич­чя особистості.

1902 — повість «Земля» — людина і земля. Влада землі над лю­диною. Показ нелегкого життя селянина в триєдиному вимірі — соціальному, національному, психологічному.

1909 — повість «У неділю рано зілля копала»— гімн високому людському почуттю — коханню.

1915—1917 — оповідання «Юда», «Назустріч долі», «Лист засу­неного вояка до своєї жінки» — крик болю й гніву, викликаного сильницькими картинами смерті ні в чому не винних людей.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання до учнів.

1) Чому творчість О. Кобилянської .посідає особливе місце в нашій літературі?

2) Розкрити зміст епіграфа до уроку. Чому П. Тичина назвав письменницю «найкраща жінко, героїчна, прекрасна Ольго»?

3) Чи бачили ви екранізацію якихось творів О. Кобилянської?

4) Які твори письменниці ви читали?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, опрацювати теоретичний матеріал на с. 317—322-хрестоматія [22], с. 447-462, прочитати повість О. Кобилянської «Людина».

Тема. Ольга Кобилянська. Повість «Людина».

Мета: розкрити зміст, образи повісті «Людина», визначити вплив внутрішнього світу письменниці на творен­ня характерів літературних героїв; розвивати творче мислення учнів, вміння аналізувати прочитане; ви­ховувати в учнів повагу до людини, доброту, поряд­ність, вміння поважати думку інших людей.

Обладнання: текст повісті (хрестоматія [22], с. 447-462).

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Ольга Кобилянська — письменниця незвичайної долі. Вона ви­росла в німецькомовній родині і почала писати свої перші твори німецькою, її погляди на життя та мистецтво формувалися під ве­ликим впливом європейської культури, зокрема, філософії Ніцше. Те, що вона стала українською письменницею і присвятила свою творчість приниженому і пригнобленому українському народові, було її свідомим громадянським вибором.

Публікація повісті «Людина» у львівському журналі «Зоря» в 1893 році мала вирішальне значення для подальшого творчого шляху тридцятирічної письменниці. Поява цієї повісті засвідчила прихід в українську літературу талановитої авторки зі своєю, досі не розробленою темою.

Повість була написана німецькою мовою і мала назву «Вона вийшла заміж». 1890 року у Львові письменниця зустрілася з І. Франком та М. Павликом, які допомогли їй відшліфувати написане. При підготовці українського варіанта повість зазнала певних змін, і письменниця дала їй нову назву — «Людина».

2. Бесіда з учнями.

1) Охарактеризуйте родину, в якій виросла головна героїня повісті.

2) Які погляди дівчини вирізняють її з оточуючого середовища? Чому вони дратують батька, матір, знайомих?

3) Які погляди Оленки на кохання? Чому героїня віддала перева­гу С. Лієвичу перед доктором юриспруденції? Що визначило симпатії Олени?

4) В якому становищі опиняється родина Ляуфлерів?

5) Які якості характеру виявляє героїня в найтяжчі для родини часи?

6) У чому психологізм образу Олени?

7) Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени?

8) Який зміст слова «людина» для героїні твору, для письменни­ці, для вас особисто?

3. Пояснення вчителя.

Повість «Людина» є першою в українській літературі спробою розкрити проблему емансипації жінки. Твір присвячений прини­женому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Разом зі своєю героїнею Оленою Ляуфлер письменниця повстає проти традиційного трактування ролі жінки суспільством, де домінують чоловіки, проти насильного обмеження її інтересів трьома німець­кими «K»: Kinder, Kirche, Küche (діти, церква, кухня).

Олена — жінка, яка обстоює своє право бути людиною, мати право на саморозвиток і зростання, на особистий вибір, і мати змогу реалізу­вати це своє право. Вона прагне протистояти обивательській моралі, зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання людини. Але світ, якому вона протистоїть, є надто сильним, і врешті-решт під тягарем суспільних та родинних обставин вона змушена їм скоритися. Щоб врятувати батьків від повного розорення і знайти якусь опору в житті, вона виходить заміж за духовно убогу, чужу їй людину.

За визначенням сучасника Ольги Кобилянської Осипа Маковея, повість «Людина» вражає «правдивими вибухами чуття, що немов світять на темнім тлі здеморалізованої, тупоумної родини і не менше тупоумного окружения».

Цей твір справив великий вплив на розвиток феміністичного руху Галичини. А образ головної героїні хвилює читача своєю психоло­гічною правдивістю. Щирий ідеалістичний порив Олени стикається з рутинністю повсякдення і зазнає поразки в нерівному двобої. Хіба не трапляється таке в житті? На тлі незламних борців за ідею, так широко представлених в українській літературі, образ цієї жінки виглядає по-людському зворушливо.

Повість «Людина» — один з перших творів Ольги Кобилянської, що засвідчив неабиякий хист письменниці до зображення тонких порухів людської душі.