АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ ІЗ ЗБІРКИ «ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ» ВЕЧІР ДИХАЄ ВЕСНОЮ Знов вершиною рясною Розшумілася сосна. Вечір дихає весною, Та й насправді вже весна. Сніг крихкий, неначе щебінь, За селом чорніє путь, І зірки у тихім небі, Наче проліски, цвітуть.
АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ ІЗ ЗБІРКИ «ЖИВЕ ДЗЕРКАЛЬЦЕ» КИЦЯ ПРОКИДАЄТЬСЯ Киця прокидається — Лапками вмивається; Квітка прокидається — Росами вмивається; Сонце прокидається — Хмаркою вмивається. Ну а ми з сестричкою Вмиваємось водичкою.
БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ НАЦІОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО (Спроба ідеалістичної системи мистецтва) ЩО ТАКЕ МИСТЕЦТВО? Почнім від цього примітивного питання. Стільки разів повторюємо слова: мистецтво, мистець, мистецький, які мали вже час витертися, вигладитися в наших устах, наче камінчики у воді, вилиняти зі змісту, мов сукно з барви. З причини частого вживання стали вони такими близькими і знайомими, що не […]
БОРИС ГРІНЧЕНКО МАРУСІ ВІТРОВІЙ Мучениці, що спалила сама себе у Петропавловській тюрмі у Петербурзі Ой не плач, моє серце, ой цить! Нехай плачуть маленькії діти! Вже вона у землі тепер спить, Та, що всіх так уміла любить, А себе не уміла жаліти. Вона йшла до ясної мети, До святого взялась вона діла: Щоб свободу людям […]
АДРІАН КАЩЕНKО ЗРУЙНОВАНЕ ГНІЗДО Оповідання з минулого I На горбочку біля Базавлука, там, де річка, падаючи в Дніпро, розлилася просторим, як море, лиманом Великі Води, за часів Запорозької Січі стояли три хати, а навколо хат, поприсідавши до землі, мов паляниці на черені, жовтіли солом’яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі хліборобсько-скотарського господарства. За межами […]
АНДРІЙ МАЛИШКО ПРАВДА Мене навчала мати ще колись; Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь i мужнiм будь в життi. Скупi два слова. Нелегкi два слова. У мудростi свої закони є: I цвiт, i злет, i несходимi пущi. Пiзнай краплину i точiння зiр, Зерно, i камiнь, i могутнiй всесвiт, А правда лиш одна - […]