Теорія літератури

ЗАГАДКИ, НАРОДНІ ПОВІР’Я, БАЙКИ – Український фольклор

“УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР” Навчальний посібник МОДУЛЬ 6 НАРОДНА ПАРЕМІОГРАФІЯ ЗАГАДКИ, НАРОДНІ ПОВІР'Я, БАЙКИ 6.2.1. Тематика, функції українських народних загадок. 6.2.2. Поетична мова загадок: роль метафори, порівнянь у загадці, діалогізація мови, звукова інструментовка. Небилиці. 6.2.3. Взаємодія загадок із творами різних жанрів у фольклорі. Використання загадок у художній літературі, інших жанрах народної творчості. 6.2.4. Визначення жанру „народна байка", […]

1 341 слів

Теорія літератури

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ПОЕЗІЯ – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ – Український фольклор

“УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР” Навчальний посібник МОДУЛЬ 2 ФОЛЬКЛОР - НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ПОЕЗІЯ 2.1.1. Зміст і структура народного обряду. Календарні і родинні свята. 2.1.2. Основні цикли обрядової поезії. Структура і семантика фольклорного тексту. 2.1.3. Різдвяний обрядовий фольклор. Провідні мотиви, тематичні групи колядок і щедрівок, своєрідність поетики. 2.1.4. Веснянки, їх тематика, художні особливості. 2.1.5. Русальні […]

4 329 слів

Теорія літератури

ФУТУРИЗМ – Теорія літератури

ЗМІСТ ФУТУРИЗМ Футуризм (від лат. futurum — майбутнє) — авангардистська течія в літературі й мистецтві 10—30-х років XX століття. Батьківщиною футуризму була Італія. У 1909 році італійський поет Філіп-по Томмазо Марінетті друкує в паризькій газеті «Фігаро» перший маніфест футуризму. Через рік з’являються футуристичні маніфести італійських художників (У. Боччоні, Л. Руссоло, Дж. Северіні) і музикантів (Б. […]

1 142 слів

Теорія літератури

РОЗБИТЕ ПОКОЛІННЯ – Теорія літератури

ЗМІСТ РОЗБИТЕ ПОКОЛІННЯ «Розбите покоління» («Beat generation»), або бітники, — назва групи американських письменників, що виступили у 50-ті роки XX століття. Термін був уведений Джеком Керуаком — лідером бітників, для опису, за його ж словами, «хлопців, подібних до Морі-арті (герой роману Керуака «На дорозі» — біблії «розбитого покоління». — Є. В.), які їздять по країні […]

508 слів

Теорія літератури

АНЕПІФОРА – Теорія літератури

ЗМІСТ АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπιφορά ), або просаподосісом (грец. προσαποδο-σιζ — буквально надлишок), або кільцем, називається стилістична фігура, яка зв'язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: «Повторення початкового слова або фрази на […]

158 слів

Теорія літератури

ГІПЕРБОЛА – Теорія літератури

ЗМІСТ ГІПЕРБОЛА Гіперболою (грец. υπερβολή —перебільшення) називається словесний зворот, в якому ознаки описуваного предмета подаються в надмірно перебільшеному вигляді з метою привернути до них особливу увагу читача. О. Потебня писав, що «гіпербола є наслідком якогось сп’яніння в почуттях, що перешкоджає бачити речі в їхніх звичайних розмірах». Наприклад: «Давно, давно вже Київ панував. // Його церкви […]

136 слів

Теорія літератури

ІДЕЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – Теорія літератури

ЗМІСТ ІДЕЯ Ідеєю (грец. ιδέα — образ, початок) називається та головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ. Панас Мирний, наприклад, у листі до М. Старицького так визначив ідею циклу із семи своїх оповідань «Як ведеться, так і живеться»: «Колись малась думка у таких […]

1 102 слів

Теорія літератури

ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ – Теорія літератури

ЗМІСТ ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ Термін «художній образ» використовується в мистецтвознавстві у двох основних значеннях. У широкому розумінні образом називають специфічну форму відображення та пізнання дійсності в мистецтві, на відміну від тих форм зображення, якими користуються, з одного боку, в науці, з іншого — у повсякденно-практичній сфері людської життєдіяльності. У вузькому розумінні образом називають специфічну форму […]

1 629 слів

Теорія літератури

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАРУБІЖНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ – Теорія літератури

ЗМІСТ ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАРУБІЖНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ XIX століття виявилося надзвичайно плідним для розвитку європейської теорії літератури. У цей час інтенсивно розвиваються міжнаціональні зв’язки, поширюється культурний обмін, формується кілька наукових напрямів і шкіл, діяльність яких знаходить своїх прихильників і впродовж XX століття. Міфологічна школа. Фундаторами її були німецькі фольклористи Якоб Ґрімм (1785—1863 pp.) і Вільгельм […]

2 433 слів

Теорія літератури

БАЙКА – Теорія літератури

ЗМІСТ БАЙКА Байка (від давньорус. баять, байти, тобто говорити, розповідати) — невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини в ньому відображається в образах тварин, рослин чи речей або ж зводиться до умовних стосунків. Фабула байки завжди стисла, дія розвивається швидко. Іноді цьому сприяє діалогічна будова твору. Пишуться байки переважно так званим […]

795 слів