ПРАВДА – АНДРІЙ МАЛИШКО
АНДРІЙ МАЛИШКО
АНДРІЙ МАЛИШКО
ПРАВДА Мене навчала мати ще колись; Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь i мужнiм будь в життi. Скупi два слова. Нелегкi два слова. У мудростi свої закони є: I цвiт, i злет, i несходимi пущi. Пiзнай краплину i точiння зiр, Зерно, i камiнь, i могутнiй всесвiт, А правда лиш одна - вона колюча, Гiрка й жорстока. I завжди в бiдi. Тож мужнiм будь - оборони її, Карай себе i серце рви на частки, Збивай колiна в кров, Упавши - встань, I знов iди, i знов шукай її. Як проклянуть лукавi - проклянися! Як одречуться друзi - що ж, даремно, Залишать рiднi одного - хай так! Як треба вмерти -тiлом ляж за неї, Ох,_ нелегкi два слова. Нелегкi!
Читайте також у цій рубриці
СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО
ЛІНА КОСТЕНКО ІЗ ЗБІРКИ «БУЗИНОВИЙ ЦАР» СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П'є гарячий чай із медом.
ВЕРЕДА – ГРИЦЬКО БОЙКО
ГРИЦЬКО БОЙКО ВЕРЕДА Мала мама одинця, Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам По квартирі. Навіть котику- Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому, А горобчики Сміються У садах: — Цвір-цвірінь! Уже проснувся Вереда! Ось у ліжку Він сидить, […]
Україно! Мамо люба! – Микола Вороний
МИКОЛА ВОРОНИЙ Україно! Мамо люба! Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі - гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, […]