ЗАГАДКИ – ГРИЦЬКО БОЙКО

ГРИЦЬКО БОЙКО

ЗАГАДКИ
Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)
Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю, —
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)
То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.
І співаю
Я від жару,
І пускаю
З носа пару.
(Чайник)
Я блискуча, гостренька,
Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу.
(Голка)
Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
(Рукавички)
Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну.
(Мило)
В зимовий, стулений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку — нас везуть.
(Санчата)
Дивиться на землю,
Як зерно клює.
Дивиться на небо,
Як водичку п'є.
(Курка)
Довгі вуха,
Куций хвіст,
Невеличкий
Сам на зріст.
На городі
Побував —
Нам капусту
Попсував.
Довгі ноги
Скік та скік...
Ми погнались —
Він утік...
(Зайчик)