КАЛИНОВА БАЛАДА – ІВАН ДРАЧ
ІВАН ДРАЧ
ІВАН ДРАЧ
КАЛИНОВА БАЛАДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й на що мої клекоти дикі спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?). Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю на дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади «не знаю». Не знаю, де блиснуть вогнем мої кроки І що принесе мені пам'ять з Дунаю. Та вдаю і мене колисала калина Н кр.ио МЛИНОВІМ тонкими руками, І крон калинова, як пісня едина, І ори її. н моїм горці гіркими зірками.
Читайте також у цій рубриці
СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО
ЛІНА КОСТЕНКО ІЗ ЗБІРКИ «БУЗИНОВИЙ ЦАР» СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П'є гарячий чай із медом.
ВЕРЕДА – ГРИЦЬКО БОЙКО
ГРИЦЬКО БОЙКО ВЕРЕДА Мала мама одинця, Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам По квартирі. Навіть котику- Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому, А горобчики Сміються У садах: — Цвір-цвірінь! Уже проснувся Вереда! Ось у ліжку Він сидить, […]
Україно! Мамо люба! – Микола Вороний
МИКОЛА ВОРОНИЙ Україно! Мамо люба! Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі - гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, […]