МІЙ КВІТНИК – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МІЙ КВІТНИК Я взяла граблі й лопату Та зроблю грядки в саду, Посаджу на них я м'яту, Чорнобривці, резеду. Ще й пахучого горошку Тут насію два рядки. Посаджу тюльпанів трошки, А скраєчку — нагідки. Пройде теплий дощ весняний, Гляне сонце золоте, Тепле літечко настане, І квітник мій розцвіте. Будуть бджоли прилітати По медочок до квіток. Вийде мама, вийде тато Відпочити в холодок. Прийдуть подружки гуляти — Теж в квітник їх поведу. Буду квіти поливати, Щоб скоріш цвіли в саду!
Читайте також у цій рубриці
СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО
ЛІНА КОСТЕНКО ІЗ ЗБІРКИ «БУЗИНОВИЙ ЦАР» СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П'є гарячий чай із медом.
ВЕРЕДА – ГРИЦЬКО БОЙКО
ГРИЦЬКО БОЙКО ВЕРЕДА Мала мама одинця, Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам По квартирі. Навіть котику- Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому, А горобчики Сміються У садах: — Цвір-цвірінь! Уже проснувся Вереда! Ось у ліжку Він сидить, […]
Україно! Мамо люба! – Микола Вороний
МИКОЛА ВОРОНИЙ Україно! Мамо люба! Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі - гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, […]