НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, відчинивши насамоті серце, мов шкатулку. Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його до простого одягу мого життя, і, наче самоцвіт колір, він підхоплює один із виразів в моїх очах. Дивуються люди, чому я проходжу таким самопевним, майже зухвалим, крізь життя — бо знаю, що одного дня мені дістанеться в спадку решта тих багатств, які ти посідаєш під землею.
Читайте також у цій рубриці
СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО
ЛІНА КОСТЕНКО ІЗ ЗБІРКИ «БУЗИНОВИЙ ЦАР» СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П'є гарячий чай із медом.
ВЕРЕДА – ГРИЦЬКО БОЙКО
ГРИЦЬКО БОЙКО ВЕРЕДА Мала мама одинця, Одинця-мазунця. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда. Вереда вередував, Всім спокою не давав: І бабусі, Й тьоті Ірі, І сусідам По квартирі. Навіть котику- Воркотику Малому Від плачу Тікать доводиться Із дому, А горобчики Сміються У садах: — Цвір-цвірінь! Уже проснувся Вереда! Ось у ліжку Він сидить, […]
Україно! Мамо люба! – Микола Вороний
МИКОЛА ВОРОНИЙ Україно! Мамо люба! Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі - гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, […]