Інтимна лірика Василя Симоненка – Стаття з української літератури

Стаття
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
Інтимна лірика Василя Симоненка
МЕТА: - ознайомити учнів з інтимною лірикою Василя Симоненка; розкрити основні особливості творів;
- виховувати в учнів любов до прекрасного, співпереживання, виховувати почуття справедливості і чесності, вміння розуміти почуття інших людей;
- розвивати пам'ять, образне мислення, уяву, увагу, зв'язне мовлення
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу
ОБЛАДНАННЯ: портрет Василя Симоненка;
СТРУКТУРА УРОКУ:
1. Повідомлення вчителем теми уроку, її мотивація
2. Особливості інтимної лірики Василя Симоненка
3. Читання учнями віршів напам'ять
4. Підсумовуюча бесіда
5. Оцінки, їх мотивація
6. Повідомлення домашнього завдання
ХІД УРОКУ:
1. Повідомлення вчителем теми уроку, її мотивація
2. Естетична концепція В.Симоненка переймалася потужними етичними струменями. Як моральний максималіст, він трактував людські чесноти за найвищою мірою гуманістичних цінностей.
Кожна особистість – неповторна, покликана реалізувати свої духотворчі можливості, інакше її життя змарнується, не здійсниться у своїй суті. Про це мовиться у багатьох поезіях В. Симоненка («Ти знаєш, що ти людина..», «Світ який! Мереживо казкове..»), знаходячи переконливе трактування у ліриці суто інтимних мотивів, передовсім коли мовиться про любов.
Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Любов для поета не просто почуття, що облагороджує душу, а основа повнокровного, змістовного життя. Любов «непрохана й неждана» так заполонює ліричного героя, що він мимоволі приходить до висновку: « Я без тебе не можу жить!». Ліричний герой сприймає любов як досконале єднання душ, повне взаєморозуміння та взаємозбагачення між ними. Від його образу образ коханої – невід'ємний: вони складають єдине ціле духовного світу, вказують на причетність закоханих до божественної дійсності.
Любов потребує виняткового уважного, шляхетного ставлення до себе. Водночас вона вимагає боротьби за право бути під її благословенням, особливої напруги людських сил, на хвилі їхнього одухотворення.
Переживання внутрішнього героя зумовили відповідну текстову форму вірша. Імпульсні фрази, що передають хвилювання закоханого, «розламують» строфу, бо головне для автора – не катрен з відповідним розміром, а схоплення внутрішніх переживань , що не завжди «встигають» оформитися у виважені синтаксичні та віршовані форми.
Сила поезії в тому, що вона спроможна виразити найскладніші переживання багатьох людей так, що читач сприймає висловлену у вірші думку як власну, як свою. В. Симоненко спромігся узагальнити досвід закоханих, не позбавляючи мотиву любові неповторної тональності, розкриваючи в ньому безмежно свіжі грані невичерпної краси.
3. Читання учнями віршів напам'ять
4. Підсумовуюча бесіда
5. Оцінки, їх мотивація
6. Повідомлення домашнього завдання (вивчити будь-який поза програмою вірш напам'ять, проаналізувати письмово)
ЛІТЕРАТУРА:
1. Симоненко Василь. Берег чекань. – Мюнхен.1973.
2. Ткаченко А. Василь Симоненко - К., 1990
3. Стус В. Серед грому і тиші ступаючи // Сучасність. – 1995. - №1
4. Сверстюк Є. Василь Симоненко прилетів на білому коні // Сучасність. – 1995. – №1
5. Пахаренко В. Духовний камертон Василя Симоненка /\ Слово і час. – 1993. - №2