Бичко Валентин ЗИМА Дорога біла стелеться І краю їй нема. Сніжок мете. Метелиця. Прийшла до нас зима. Льодком тоненьким скована, Спинилася ріка. Повита тихим сном вона, Весняних днів чека. І ліс дріма. Безлистою Верхівкою поник. Над ним пісні висвистує Лиш вітер-сніговик.
ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ “ЗВУК ПАВУТИНКИ” Присвячую цю повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці — найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві Автор. Срібний чоловічок — Дзинь… — Дзінь… — Буме! Я лежу, сповитий темінь-темнотою, і слухаю, як він бавиться. Він давно живе в нашій хаті, може, у запічку, а може, під лавою, де, […]
ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ ЗГАДКИ ПРО МОЮ СМЕРТЬ — Так от іще раз ти ожив! — усміхнувся до мене фельчер Полтавської духовної бурси, типовий український пикник1), червоний, лисий, круглолиций і при всіх умовах по козацькому веселий. Він присунув табуретку до мого ліжка, що в ньому я — малий — утопав під графітно-сірою, як чорноземна стерня, ковдрою. — […]
ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ ПОТОРОЧА ХРИПКА Хрипка придбала собi це наймення з того самого часу, як стала Поторочею. Мало хто знав її молодiсть, бо прийшла вона з чужої, далекої сторони. Сама ж вона була неговiрка, як i всi Поторочi, й нiколи нiчого не розповiдала про себе. Та й не було кому щось розповiдати, бо Поторочi живуть собi […]
ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ МАВКА ВЕРБИНКА В лiсi знявся переляк… Першим вiсником прибiг сам не свiй — аж мордочка йому побiлiла — бувалий в бувальцях чорновухий Заєць. Захекавшись, вiн перебiг цiлим лiсом й кого тiльки спiткав по дорозi, перед кожним сiдав на заднi лапки, переднiми витирав вуса, вiдкашлювався й пошепки говорив: — Бiда, братця! Бiда-а!.. Бачив я, […]
Бичко Валентин Буквар (уривок) Є книг багато – радісних, печальних. Товстих, тонких, барвистих, наче жар. Але одна – книжкам усім начальник, І звуть її по-простому – Буквар. Із нього слів не вируба сокира, Це маленятам кращий в світі дар, І мова в нім – легка, співуча, щира, Дитячі душі гріє він – Буквар.
ВАЛЕНТИН БИЧКО ПІВНИКИ За віщо посварилися, Не знаю я того, А тільки стрілись півники: — Ти чого? Круг шиї пір'я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: — Ось підійди... А гребені у півників Розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: — Ану вдар! Обоє враз підскочили, Аж курява знялась, І знов стоять надиблені: — […]
Бичко Валентин ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК Взагалі усяка «сухопутна» пташка оминає воду. На що вже водолюб голуб, а й той ніколи не ступить у морську хвильку бодай скраєчку. Ніколи мені не доводилось бачити й інших лісових чи садових пташок під час морського купання, яке ми любимотакусі. Звісно, тут не йдеться про водоплавну птицю — качок, гусей тощо. Ті […]
ВАЛЕНТИН БИЧКО ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди — Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий — навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. […]
ВАЛЕНТИН БИЧКО ІЗ ЗБІРКИ ОПОВІДАНЬ «ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК» ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих «ласощів», щоб спостерігати за птахами. І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і […]