Улас Самчук НА БІЛОМУ КОНІ (РОЗДІЛ ІЗ КНИГИ «СПОМИНІВ І ВРАЖЕНЬ») … Знаю, що мій прадід по батьковій лінії звався Кирилом, а прапрадід Йосафатом… А прабабуня звалась також Євдокією… По материній лінії прадід звався Михайло Рудий-Мартинюк, а прабабуня — ще одна Євдокія, дочка ще одного Кирила. Батько мій Олексій Данильчук-Самчук народився 27 жовтня 1869 року, […]
ВІРА АРТАМОНОВА БДЖІЛКА Коли дітей вивели після сну на прогулянку, всі вони заспішили до басейну, який виблискував проти сонечка перед входом у дитсадок. Під вечір вода в басейні нагрілася, як чай, і вихователька дозволила побовтатись уній скільки кому заманеться. Володя взяв прутика, прив'язав до нього нитку з папірцем на кінці — і вийшла чудова вудочка. […]
ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ ІЗ ЗБІРКИ «НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА» СТОЇТЬ НОВИЙ БУДИНОК Стоїть новий будинок. До нього — сто стежинок. А в ньому — сто доріжок. Там тупця двісті ніжок. Там сотня голосочків, Дзвінкіших від дзвіночків. Там всілись на полиці Ведмеді і лисиці. Там крейсер у куточку Пливе по килимочку. На стінах — сто картинок З героями казок. […]
ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ ІЗ ЗБІРКИ «НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА» СПІВАНОЧКА-ВЕСНЯНОЧКА Про що співа горобчик, Який весну примітив? Про ту малу вербичку, Що колихає віти. Про що співа струмочок, Який біжить весною? Про річку невеличку, Що ген за далиною. Про що співає хлопчик У веснянім розмаї? Про сонце і травичку, Про щастя в ріднім краї.
ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА КАЗКА Як купала мене мати у любистку, трусив зорi Див iз лану у колиску. Схиляв голову весняну голий мiсяць до маленьких моїх нiжок в купiль свiжу. Вода з мiсяця збiгала на малого, нiби срiблом полоскала тепле лоно. Як скупала мати сина, то мiж зорi положила у колиску, як у полi: Як у полi, […]
ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА ПСИХІЧНА РОЗРЯДКА Оповідання І Кілометрів півтора від с. Носачева в неділю сидів під берестком у білій сорочці і в білих полотняних штанях молодий композитор Гарасим Сокира років 25. Бересток цей був знаний усім, хто їздив Чорним шляхом на станцію Цвітково і хто їздив цим шляхом із Черкас на Умань. Тут дві дороги перехрещувались, […]
ТАРАС ШЕВЧЕНКО АФОРИЗМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА - Караюсь, мучуся, але не каюсь. - Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою. - У всякого своя доля і свій шлях широкий. - Борітеся — поборете, вам Бог помагає. - Тяжко в світі жить, як нікого не любить. - Не вмирає душа наша, не вмирає воля. […]
ТАРАС ШЕВЧЕНКО ВСТАЛА ВЕСНА Уривок із поеми «Гайдамаки» Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають...
ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПО ДІБРОВІ ВІТЕР ВИЄ Уривок із поеми «Тополя» По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марне зеленіє; Кругом поле, як те море Широке, синіє.
Величко Самійло ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА (УРИВКИ) АНОНІМ ІСТОРІЯ РУСІВ Вперше надруковано у видавництві: «История русое или Малой России, Сочинение Георгия Конисского, архиепископа беларусского. Москва. 1864». Авторство «Історії русів» не встановлено. Приписувати його Г. Кониському немає ніяких підстав. У пізнішій історіографи висувалися гіпотези, що цей твір написав український політичний і культурний діяч другої половини XVII ст. […]