ІДУТЬ ДОЩІ – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ІДУТЬ ДОЩІ Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі. Стали чорними кущі, І дерева чорні стали, Бо листочки всі опали. Тільки дуб стоїть у листі І калинонька в намисті.
34 слів
ХЛІБОРОБИ – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ХЛІБОРОБИ Честь і слава хліборобам, Що живуть в моїм селі! Хлібороби хліб нам роблять, Знайте й ви про це, малі. В пору літню, в час осінній, Навесні — в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють, Лан оруть — у котрий раз! Хлібороб в колгоспнім полі Нам вирощує врожай. Пшениці шумлять на волі, […]
75 слів
На світі є співучий Лангедок – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ На світі є співучий Лангедок На світі є співучий Лангедок, Цвіте Шампанню Франція весела, Де в сонці тоне кожен городок І в виноградах утопають села. Десь є Марсель і з моря дух п'яний, Десь є Париж, дух генія й гамена; Десь жив Доде, гарячий і ясний; Десь полювали милі Тартарени. Десь острів є, […]
98 слів
ВІТЕР – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ВІТЕР Вітер, вітер пустотливий Залетів до нас у сад, Оббиває груші, сливи, Трусить яблуні підряд. І хустиночку в Марусі На голівці розв'язав. Свиснув дівчинці у вусі І нічого не сказав. Перебіг, упав на квіти, На траві лишив сліди. Неслухняний і сердитий, Хто просив тебе сюди?
52 слів
ДВІРНИК – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ДВІРНИК Про двірника розкажу вам, малята: Є в нього, друзі, мітла і лопата. Ми на світанку спимо, а двірник Ще до зорі прокидатися звик. Першим стрічає він сонце у місті. Двір наш і вулиця — глянь, які чисті! Будеш на вулиці, біля будинку — Знаю: не кинеш ти навіть смітинку!
54 слів
ПРО ЗОЛОТІ РУКИ – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ПРО ЗОЛОТІ РУКИ Сідайте, діти, у гурті: Зустрілися ми знову! Про славні руки золоті Я поведу розмову. Ті руки звичні до землі, Будують, вміють шити... Ми часто бачим мозолі На їх долонях, діти. Всі вдячні золотим рукам, Я теж їх поважаю. Тож хочу розповісти вам Усе про них, що знаю.
56 слів
СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА СПИ, МОЯ МАМО! Спи, моя мамо, спи, моя мила! Постіль тобі я сама постелила: Знаю, прийшла ти з роботи в утомі. Хочу, щоб тихо було в нашім домі: Навіть Мурку не дозволю мурчати, — Котику, вийди із хати! Спи, моя мамо, у тиші всю нічку! Я ж бо догляну маленьку сестричку, Ляжемо з […]
111 слів
РОМАШКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ІЗ ЗБІРКИ «МІЙ КВІТНИК» РОМАШКА На стрункій, високій ніжці, Біля річки, на лужку, У косинці-білосніжці Стрів я квітоньку таку. Ясним оком жовтуватим Усміхалася мені... Я хотів її зірвати, А бджола сказала: — Ні!
39 слів
ЛЮДИ Й ХМАРКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА ЛЮДИ Й ХМАРКА Ой, колосся в полі — море!.. Чий же труд на цім лану? Трактористи так говорять: — Ми зорали цілину! Сівачі сказали: — Ниву Ми засіяли зерном! — Обізвавсь услід за ними Наш колгоспний агроном. — Я давав свої поради, Був із вами на лану, Вчив, як сіяти, орати, Як ростить […]
72 слів
КВІТНИКАРКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА КВІТНИКАРКА У нашім парку квітникарка Зростила тисячі квіток! Якщо буває дуже жарко, Ми в парк ідемо, в холодок. Тут на спочинку по роботі Приїжджі люди і свої. Лиш квітникарка у турботі, Щодень ми бачимо її. Вона з лопатою, сапою, Зі шлангом — дощ пустити слід! І все немає їй спокою Ні в полудень, […]
77 слів